Фрески у стародавніх храмах надихають чи не кожне покоління іменитих кутюр’є. Батік – це найдавніша техніка розпису тканини, що подарувала світові вишукані індійські сарі та витончені японські кімоно. Сьогодні поєднуючи декілька видів батику, можна створити чудернацькі та дуже незвичайні візерунки.

 

 

Ця техніка розпису тканини має індонезійське походження та перекладається як «крапля воску». Серед американських майстрів більше відома назва tie-dye (resist-dyeing), тобто простистояння фарбуванню. Щоб межі на стику фарб були чіткими, використовується спеціальний закріплювач, іншими словами резерв.  Це розчин на основі парафіну, бензину, смол, різних клеїв та, власне, воску. Художники обирають його в залежності від самої техніки батіку та тканини, на якій буде зображення.

 

Наприклад, для гарячого батіку використовують віск високої температури, що власне і виправдовує назву. Логічно, що в цьому випадку краще використовувати натуральні тканини, а саме бавовну. Фарбу потрібно наносити шарами. Після завершення роботи віск видаляється з полотна.

 

«Європейський» або холодний батік (техніка Гутта)  полюбляє шовк. Також на відміну від гарячого батіку малюнок створюється «в одне торкання», тому потребує більшої зосередженості художника на роботі.

 

Вільний розпис

Різноманітність речовин палітри: анілінові барвники, навіть масляні фарби із розчинниками, сприяють неочікуваним експериментам. В даному випадку майстер може поводитися як справжній художник і використовувати повний арсенал живописних технік: сухим пензликом, створення фактури тощо. Ще один підвид вільного розпису передбачає використання соляного розчину, яким насичують полотно, або використання розведених таким розчином фарб. При цьому фарба менше розтікається і дає можливість митцю варіювати ступінь насиченості.

 

Фарбування зв’язуванням

Ця техніка має японське коріння і за точною транскрипцією називається «сіборі». Цей термін поєднує у собі декілька методів, за якими на тканині утворюється візерунок: замотування, прошивання, складання, стиснення. В цьому випадку ми не використовуємо специфічного резерву, тому батіком цю техніку називати не дуже коректно. Але так вже сталось, що у народі її знають як «вузликовий батік». В Індії її можна почути назву  «бандхей» (банадана), дослівно - обв’яжи та пофарбуй. А у Малайзії та Індонезії поширена техніка «планги», що відображає іншу суть поняття «пробіл, пляма». Сучасні візерунки значно простіші за етнічні і мають вигляд приблизно як на цьому топі з вирізом горловини "гойдалка".

 

 

Один і той самий результат кожна культура сприймає по-своєму. Індійці, звертаючи увагу на білі простори від «вузликів» створювали послідовні орнаменти. А європейці зробили акцент саме на фарбі. Але ми збираємось освоїти кожну техніку тому, що у творчості не буває обмежень.

Подобається  0
Поділитись:

Цей блок не удаляти.

 
 

Жакет з рельєфними швами

Event-менеджер Леоні не випадково зупинила свій вибір на шерстяному жакеті з розташованими...

27.95грн.

Спідниця-сонце на вузькому поясі

Як легко! Широка спідниця, що спадає м'якими складками, на вузькому поясі, - те, що треба для...

0грн.