Дарина Балашанова: мистецтво під мікроскопом

Конкурс New Fashion Zone - гарний стимул для молодих дизайнерів спробувати свої сили. Декого тут вже бачать не вперше, а дехто лише набрався мужності показати свої маленькі шедеври світу. На загальному фото конкурсантів ви зможете побачити багато емоцій і всі вони вражають своєю щирістю, такою непритаманною для  світу високої моди. Серед усіх облич ви одразу помітили Дарину Балашанову, очі якої виблискували від сліз радості.

Коли головний редактор журналу Burda Style  Оксана Модієвська вибрала, кому вручити спец-приз від видавництва, навіть будучи за лаштунками, ми ще не знали, кому дістанеться перше місце. І за збігом обставин саме ти здобула перемогу у номінації casual. Помітно було, що ти дуже розчулилась, коли про це оголосили.

Я не очікувала своє ім'я почути. Фінал був непередбачуваним. Для мене дуже багато значить виграш. Це доказ того, що я правильно обрала свій життєвий шлях. А несподівано було якраз таки тому, що раніше я не вигравала. Це була моя особиста перемога.

Розкажи, з чого усе починалось, я маю на увазі не просто конкурс, а взагалі твоє захоплення модою.

Це ще з дитячого садка. У мене були стоси альбомних листів з малюнками миленьких дівчаток в різноманітному вбранні. Я тоді не розуміла, чому на подіумі усі такі однакові, я не здогадувалась тоді, що колекцію потрібно структурувати... У мене була неймовірна кількість ідей, я думала про те, скільки взагалі існує можливостей створювати одяг, наскільки різним і цікавим можна його зробити.

А які саме одежинки ти вигадувала?

Я не пам’ятаю конкретних, але певно це було щось складне в крої: дивної форми куртки або штани з численними прорізами. Складки і багатошаровість - завжди були моєю слабкістю. А ще був період, коли мені дуже подобалося малювати одяг з прозорих матеріалів і обдертий по краю. Я маю пристрасть до деталей.

Я згадала твої колекції, презентовані на конкурсі. І здається, що це і є дорослий погляд саме на ті “дитячі малюночки”, бо в кожному вбранні присутні всі елементи, про які ти розповідала.

У колекції “ORIGAMI” дуже вдало передана стилістика, до якої у мене душа лежить. В кожній речі, яку ми створюємо, відображається щось на зразок почерку. Я схильна до геометрії, ахроматики, мені дуже подобаються заломи, складки, складні елементи крою. Дуже люблю роботу, яка вимагає посидючості, уважності, вона мені приносить задоволення. У мене це дуже добре виходить. Наприклад для колекції “POISONED” усі прикраси я робила самостійно. Подібні складні елементи в моїх речах - це прояв якраз такого стилю, в якому мені подобається працювати. Просто так виходить, не те щоб я сама його взяла і обрала.

Над колекцією casual ми з конструктором працювали в парі. Крім загальної для всіх суконь базової форми, в кожній присутні складні декоративні елементи, які повинні бути правильно поєднані між собою з точки зору технології та законів композиції. Складність також полягала в тому, щоб розрахувати вихідну форму елемента, який в складеному стані на виробі повинен мати конкретний вид. Тобто, всі напрямні лінії і членування взаємопов'язані між собою за законами композиції, всі відрізні декоративні елементи зшиті з урахуванням технологічних норм

Усі сукні були створені на основі одної базової викрійки. Далі була різниця лише в членуванні і комбінації елементів, які надають різну форму готового виробу: деякі були виконані як аплікації,  деякі в техніці печворк, деякі накладні і відлітні.

Чи не рахувала ти загальну вартість своєї участі в конкурсі?

За тканинами я їздила дуже багато разів. Найбільший чек здається був три тисячі. Кожного разу я думала , що вкладусь у певну суму, але не виходило. Участь обійшлась мені у більше ніж я розраховувала. Але цей конкурс хороший старт. Тут сама ідея перетворити хобі в бізнес. Не просто творити заради творчості, а крім усього іншого зробити комерційно успішною свою справу.

Як саме ти вирішила взяти участь, адже ти тоді ще навчалась на останньому курсі і розповідала, що не любиш відволікатись, коли вже займаєшся однією справою.

Тоді були зимові затяжні канікули. В мене було багато вільного часу і мені здавалось, що я гори зможу звернути. Тим більше в мене були готові ескізи.

Колекція “ORIGAMI”

Було таке завдання - створити гардероб споживача. Потрібно було вибрати певного персонажа, або вигадати певну людину, його рід діяльності, сімейний стан, статус і т.п.

Я обирала між  Умкою Естебановою, Тетяною Даниленко, а  врешті зупинилась на Юлії Саніній. Вона найбільше підходила під моє джерело натхнення. Я хотіла об'єднати орігамі з тестом Роршаха. Уявіть, якої непередбачуваної форми набуде папір з кляксою тесту Роршаха, якщо його скласти в орігамі. У повному обсязі ця колекція налічує більш ніж п’ятдесят луків, в тому числі і повсякденні образи, сценічні і для відпочинку.

Я б дуже сильно хотіла цю колекцію продати. Вона ергономічна, зручна і вона буде носибельною. Всі матеріали натуральні. Взагалі я б хотіла відшити усі моделі, але вони дуже складні в обробці і якщо ви придивитесь, то кожен шов там ідеальний. Зсередини вбрання мають такий самий привабливий вигляд як і зовні. Це дуже копітка робота.

Колекція “POISONED”. З  нею ти брала участь у номінації “арт- костюм”. Що тут слугувало натхненням?

Це було завдання нашому університету від хору “Вірьовки”. Вони хотіли обновити свій сценічний гардероб. Потрібно було створити одяг на основі українського костюму і стилю рок-музики. Це здавалось дивною комбінацією і дуже цікавим викликом. Але я хотіла, щоб всі ці змінні мали загальну схожість. Відтак з’явились корсетки - щось спільне між українським костюмом 19-го століття і вікторіанською епохою. Я хотіла використати прозорі матеріали, тому блузки виконані з батисту. На такому тонкому полотні краще виглядає легка ажурна вишивка. Вишивка на рукавах має абстрактний характер, а на інший блузі, на грудях - елементи української вишивки з птахами і деревом життя.

Пам'ятаєш, колись була реклама парфумів Dioe-Midnight Poison з Євою Грін? Не думала, що пригадаю ту рекламу через багато років  при створенні власної колекції одягу. Виявилося, що настрій тієї музикальної композиції надихнув мене на влучний лад. Не пам'ятаю, як називається пісня з реклами, але вступ до неї можна було б ставити на показ цієї колекції.

Muse-Space Dementia. Мені особисто твоя колекція і дівчата моделі нагадали образ Малефісенти.

Справді? Дуже цікаво, які асоціації виникають у людей. Якесь видання писало, що це “нічні сови”. А взагалі це гіпертрофовані шипи троянд.

На підготовці перед показами ти мала дуже врівноважений і спокійний вигляд. А що відбувалось на справді всередині?

В цілому дуже гарний досвід, не нервовий. Але бували хвилини справжнього безумства, коли моделям доводилось шукати взуття і приколювати прямо на них спідниці. І саме тоді я відчула себе справжнім дизайнером.

Дуже хочеться дізнатись про перспективи твого розвитку як професіонала.

Зараз на весну 2017 року розробляю колекцію. Вона буде представлена на маркеті. Безумовно я хочу щоб той, кому я запропоную свій одяг, був задоволений. Але я не можу обходити боком свої потреби в реалізації дизайнерського потенціалу. Це не буде зовсім те, чого я прагну, але оптимальний варіант, враховуючи мої можливості.

Зараз вже немає університетських завдань, де ти шукаєш натхнення?

Найчастіше я надихаюсь природою та мистецтвом в усіх їхніх проявах. Останнім часом я зацікавилась середньовічною медициною, тобто особливостями проявів наукової та медичної сфер в середньовічному образотворчому мистецтві. Тут знову проявляється моя любов до деталей. Люблю вивчати історію і мистецтво. Буває так, що вичіпиш деталь і починаєш у ній копатись.

Що ще для свого професіонального розвитку вважаєш необхідним?

Я відвідувала курси крою та шиття. У нашій професії одним з найважливіших аспектів є розуміння процесу зсередини, і це підтвердилося на практиці. У мене взагалі завищена планка. Мені потрібно дуже багато працювати, щоб я сама була впевнена в тому, що можу запропонувати щось гідне людям.

Співавтори інтерв'ю: Дарина Балашанова, Ольга Юр'єва

Залишайте коментарі, щоб підтримати творчих особистостей!