«Ми прагнемо, щоб все викликало захват», - діляться Ірина та Юлія, засновниці бренду Zosya Yanishevska. Вони створюють святкову атмосферу навколо всього, що роблять, тому їхні сукні сповнені відчуття свободи та радості.
Ім’я бренду - Зося Янішевська - це не вигаданий псевдонім. Так звали прабабусю засновниць бренду Юлії Спінової та Іри Калугіної. Це була вродлива та весела жінка, яка полюбляла гарне вбрання та мала не аби-яке почуття гумору. Вона була з тих людей, навколо яких єднається вся родина.
Сьогодні бренду Zosya Yanishevska вже 3 роки, а з чого усе починалось?
Іра: Ми починали це, бо не вистачало реалізації, не заради грошей. Вирішили шити літні капелюшки абсолютно божевільних кольорів. Це було те, чого нам тоді самим бракувало в гардеробі.
Юля: Все було дуже легко. Сім’ї нас дуже підтримали і на перший маркет пішли разом з нами. І друзі з корисними порадами. Спершу ми купили багато відрізів тканин - всього по 35 сантиметрів - та пошили літні шапочки та мітенки.
Іра: Дивуємось, як нас тоді не виганяли зі складів тканини. Це зараз ми іноді купуємо по 30 см полотна, а тоді ходили по складу - шепотілись та радились, немов якісь шпигуни. І просили діставати нам величезні рулони із найвищих полиць заради цих маленьких клаптиків.
Потім з цими постачальниками ми дуже подружились і зараз беремо усі тканини, що нам подобаються. Буває навіть так, що саме тканина надихає на створення деяких моделей.
Але я уявляю, що вони казали про нас тоді: «Міські божевільні».
Зараз у вас вже є сукні, сорочки, брюки, спідниці та навіть жакети. Як після шапочок ви наважились настільки масштабно розширити лінійку?
Юля: Одна з наших клієнтів працювала з дітьми і попросила пошити сукню, у якій навіть повзати можна було б. Ми зробили її з трикотажу. Ця модель і досі дуже популярна, ми не можемо з нею розлучитися.
Іра: У нас взагалі для кожної моделі є своя назва, декілька з них ми назвали на честь наших клієнтів, які нас надихнули на їх створення: Жанна Олексіївна, Олена Кузьміна.
Юля: Ще є кути, летюча миша, цибулька, Венеція, тому що Іра тоді подорожувала, і навіть Відьма, створена в період читання Террі Пратчетта.
А щодо чоловічого одягу?
Юля: Був єдиний виняток - режисер театру Слава Жила, дуже вродливий чоловік, якому дуже личили наші моделі, він міг вдягати їх як туніки. Ми саме для нього зробили светри і туніку. Він хотів щось цікаве і не міг знайти.
Інтелектуали з почуттям гумору
Хто загалом є прихильницями ваших вбрань?
Юля: Це реалізовані, впевнені жінки, які цінують свободу і комфорт. В нас дуже багато жінок творчих професій, викладачів, професури. Це справжня інтелігенція! В нашому шоу-румі можна було б проводити лекції з будь-якої наукової чи мистецької тематики - їх всі могли б прочитати наші клієнтки.
Юля: Якось до нас прийшла за сукнею дуже вродлива літня жінка, викладач консерваторії, та запитала: «Чи багато жінок я зможу побачити у ваших сукнях?», - на що наш консультант відповіла: «Саме ви - дуже багато».
Іра: І наші клієнтки - це люди із почуттям гумору! Гумор, іронія дуже важливі для наших суконь і ці риси характеру ми дуже цінуємо в людях.
Нам подобається спілкуватись з клієнтами. Ми завжди пропонуємо приміряти багато суконь, щоб знайти «свою». І не раз помічали, що спочатку вдягають одну-другу, а от після третьої-четвертої із примірочної виходять зовсім інші жінки: стараються тримати поставу, наче стають стрункішими, радісніше посміхаються. Ми отримуємо задоволення, коли одна модель сідає на жінок різної комплекції. На вас і на жінку в прямому сенсі в 10 розмірів більшу. Ось в такі хвилини почуваєшся творцем.
А який одяг ви самі полюбляєте?
Іра: Бомбери мені дуже подобаються, подібний комірець та манжети ми використовували в одному із жакетів.
Юля: А загалом ми дуже любимо джинси, навіть не знаємо, скільки пар їх у нас.
Іра: Але є один недолік у брюк: потім дуже складно змінити на щось інше.
Юля: У нас була клієнтка. Перший раз купила аж 11 суконь, причому практично однакових. Ми дуже здивувалися, потім з нею стали гарно дружити. Прийшла зима, а вона каже: «Взимку сукні не ношу, пошиєте штани - тоді куплю». Але сукню все ж таки взяла. А коли ми запустили лінію брюк і запропонували їх, то вона надала перевагу сукні.
Не знаю, що до штанів, а от скільки разів ми бачились, ви завжди у «своєму». Ваш стиль змінився після того, як ви зайнялись своєю справою?
Юля: Ні, зовсім, ми так і одягались.
Іра: Ми просто намагались купити одяг на декілька розмірів більший. А зараз наші улюблені речі ми шиємо самі.
FREESTYLE
Для речей Zosya Yanishevska характерні геометричні лінії: округлений низ чи кишені з гострими кутами оригінально змінюють силует. Для пошиття сестри використовують «зручні» тканини: натуральний льон, бавовну та трикотаж, тому речі дуже комфортно носити щодня і вдягати у подорожі. Палітра бренду доволі строката, улюблені візерунки - смужка та абстрактні принти.
Іра: Я дуже люблю тактильні відчуття, тому багато полотен мають цікаву структуру. Для мене дуже важливо - яка тканина на дотик.
Коли у нас виникають суперечки щодо дизайну, ми просто ставимо одна одній питання: «Ти це вдягнеш?» Якщо ні, то одразу відкидаємо ідею.
Ваше виробництво знаходиться аж у Бердичеві, як у вас вийшло налагодити процес ?
Ми якось особливо навіть без ескізів обходимося, приблизно робимо замальовки, фотографуємо і відсилаємо. Потім приїжджаємо на виробництво і пояснюємо на словах, що потрібно розробити. Ми не вважаємо себе дизайнерами. Скоріше ми підприємці з почуттям власного стилю.
Ми знайшли крихітну трикотажну фабрику , на якій працюють старенькі бабусі, що розробили нам просто геніальні лекала.
Для нас подорож на виробництво - це невеличка пригода. Ми насолоджуємось дорогою, радіємо роботі, спілкуванню з людьми, що втілюють наші ідеї. А потім разом відпочиваємо вечорами та обговорюємо плани на майбутнє.
Нам взагалі необхідно робити усе разом. Спілкування між собою, постійна взаємодія дуже важливі для нас!
А як ви любите проводити вільний час?
Юля: Ми просто обожнюємо театр, особливо вечірні вистави у театрі Юного глядача. Любимо читати, навіть, коли разом на роботі, а клієнтів немає, ми можемо сидіти разом читати, а я кажу: «Іро, почитай, будь-ласка, цю сторінку за моє здоров’я». Перечитуємо «Сагу про Форсайтів», багато слухаємо аудіо-книг. Дуже любимо Пратчетта.
Оммаж Баленсіазі
Що вас надихає у професійній діяльності?
Іра: В нас є улюблений дизайнер, це Крістобаль Баленсіага. Він наш бог. Його сукня-кокон просто неймовірна. А ще я постійно згадую фільм «Шарада» та вбрання, що створив для Одрі Хепберн Юбер де Жіванші. Обробка горловини стієчкою - це те, що я люблю. Взагалі епоха 60-х неперевершена, мені шалено подобається той час: прорив і свобода, як у мистецтві так і в моді, сексуальна революція. Це викликає відчуття великої радості, пов’язане не з вбраннями, а саме з тією епохою. Мабуть, ці відчуття виросли і трансформувалось у нас саме в такі сукні.
Східний вітер
Є в нашому одязі трохи від японського стилю. Свобода ліній, що базується на національному крої дуже приваблює. А коли починаєш носити речі, справді переконуєшся, наскільки це функціонально. Народний одяг взагалі довершувався століттями і в нього вже закладена практичність. Тому у такому вбранні зручно жити, його можна багато з чим комбінувати, у нього можна навіть загорнутись і це просто дуже класно.
Перевдягнувшись у власний одяг, я стояла у примірочній та дивувалась, наскільки нудним видавався мій образ після того, як приміряла декілька суконь від Zosya Yanishevska.
Фото: Світлана Міщук та архів Zosya Yanishevska.