За лаштунками ательє: перший репортаж із Nina Hram

У вас буває так, що вже після опівночі доводиться вмовляти себе піти спати? А коли лежиш у ліжку, сотні думок бубонять в голові і не дають заплющити очі? Як я вас розумію. Творчих особистой об'єднує пристрастність, із якою ми віддаємося справі: чи то акварельному ескізу чи новому швейному проекту.  Тому я б хотіла познайомити вас із Nina Hram. Мені здається, маленький "космос" живе всередині неї. І якщо вам іноді не вистачає натхнення реалізувати свої ідеї, то цей репортаж точно для вас. Адже сьогодні ми проведемо цілий день у компанії креативних людей. 

 

 

Ранок видався сонячним і це був добрий знак. Щоб підкорити професіоналів швейної справи та із гордістю презентувати Burda Style, із глибин гардеробу я дістала улюблену шовкову вишиту сукню на чохлі та подалась на зустріч. Навіть подорожні у метро не здавались такими похмурими, як зазвичай. Зустрівшись із нашим фотографом Світланою Островецькою, ми трохи поблукали у лабіринтах  Лівобережної, поки знайшли ательє "Dinisa", у якому працює Ніна.

Вона зустріла нас і провела всередину невеликого сонячного приміщення, де працювала уся команда. В руках у неї був розпорювач і хомутик, робота не зупинялась. "Це буде літній комбінезон із нової колекції",- сказала Ніна і запросила до кімнати, де на нас  чекала власниця ательє Олена Ситникова. Вона поставилась до нас приязно  і ми одразу відчули себе дуже затишно. 

 

 

 

Ольга: Що це за вишиті сорочки? Мою увагу привернули вишиванки.

Ніна: Це все Олена. Вона ще вишивкою займається.

Відшиваємо у шоу-рум і не встигаємо фотографувати, але потроху привчаємо себе до цього. Наприклад, нашу фірмову модель, червону сукню, Анастасія Приходько вподобала у "Квартирі 31".

 

 

Розмова зав’язалась дуже швидко і ми навіть не помітили, як почалось інтерв’ю.

 

 

Вдалий симбіоз

Мене дуже цікавило, як ці такі творчі люди зустрілись. Олена Ситникова починала творчий шлях беручи участь у конкурсах із такими гравцями фешн-індустрії сьогодення як Лілія Пустовіт. Ніна також пройшла випробування модного журі на конкурсі New fashion zone. А зараз вони співпрацюють разом, обмінюючись досвідом та ідеями.

 

Олена: Ми познайомились на тренінгу. Перед нами було завдання за два тижні відшити Ніні колекцію. І все ательє брало в цьому участь.

Світлана(швачка): Вона взагалі дуже зацікавлена, нові ідеї підкидує. Дівчинка - сам позитив.

Ігор (кравець): Найважливіше, людина гарна.

 

 

Ольга: Як приємно, що колектив такий дружний!

Ніна: Я пам’ятаю, що в мене вдома не працював оверлок. Мене Олена тепло зустріла, з такою турботою допомогла викроїти комбінезон при тому, що ми не були близькими подругами.

 

 

Тоді в Олени також була ціла купа суконь. І я стала питати, чому вона не займається ними.

Олена: А мені ніколи.

Ніна: Тоді ми домовились, що я буду шукати варіанти, куди це все подіти. А вона буде допомагати, вчити мене.

Олена: Такий собі "творчий тандем". Взагалі, я давно хотіла із кимось співпрацювати. Я і дизайнер, директор, закрійник, бухгалтер. А знайти «свою людину», з якою «зшиєшся» , з якою приємно працювати і ваші ідеї будуть співпадати, дуже важливо. Звісно, багато речей я вже пройшла, які зараз цікаві Ніні. Зараз я більше працюю над самим стилем: повсякденними речами із родзинкою. Але ми все одно обмінюємось ідеями.

 

 

Ніна: Ми постійно ходимо на виставки «Всі свої», дивимось, що актуально, оцінюємо якість речей. Ми співпрацюємо із шоу-румами майже півроку. Зараз нам довіряють, але коли ми приходили вперше, усі шви перевіряли. Нам пояснили, що «made in Ukraine» стало популярним і деякі роблять це просто щоб заробити, а не тому що це їх покликання.

 

Ми зараз не шиємо масовку - усе по 1-2 одиниці максимум. Зараз я роблю різні речі тому, що з кожною з них я вчусь робити щось нове. Я розумію, що не вистачає знань робити достатньо професійно. Але Олена вчить мене працювати обережно, щоб не пороти декілька разів. І це я засвоїла в ательє: якщо робиш наспіх, точно доведеться починати спочатку.

 

 

Ніна: Ще у нас є жарт в ательє: "Якщо клієнт вередливий, на нього шиється погано". Буває шиєш сукню, а вона не лежить і все. Ну це так, місцеві жарти.

Взагалі, ми усі пробні шви, оверложування робимо на окремому шматочку тканини. Тут немає загального правила. Як у різних виробах буде поводити себе тканина важко передбачити!

У мене не виходить наполовину, якщо я натхненна, я буду тут від самого ранку до останнього. Буду просити Світлану, швачку, посидіти зі мною до 9-ї вечора, бо вона закриває ательє. Тому що мене просто «пре» ось і все. Я людина натхнення. Коли є натхнення, ти готовий гори рухати!

 

Особисто я вперше була у самому епіцентрі творчої кухні ательє. І очікувала чогось вражаючого не менше. І всесвіт почув мене, але зрозумів по-своєму: із числених зразків шкіри для пошиву верхнього одягу Ніна дістала нам справжню крокодилячу лапку. Це був подарунок кравичині Світлані від знайомих. І наступного разу я вирішила бути обачнішою зі своїми бажаннями. Але мені було дуже цікаво побачити таке на власні очі.

 

 

Творчий всесвіт

 

Після завершення  інтерв’ю, коли вже сховали камеру та вимкнули диктофон, ми усі вже трошки видихнули із почуттям виконаного обов’язку та вдало проведеного дня. І виявилось, що не лише  я вправно готувалась до інтерв’ю.

 

"Ми сховали багато тканин перед зустріччю, аби вони не займали вільного місця", - зізналась нам Ніна, - "завжди прибрано лише там, де не працюють". І ми з цим стовідсотково погодились. Але нам все одно дозволили зазирнути у справжню скарбничку ательє. Із самого дальнього закутку Ніна дістала давнє справжнє шерстяне полотно, ще з «тої епохи»  коли етикетки не рясніли назвами типу «поліамід, еластан». Справжні майстрині не сплутають цей ледве терпкий та приємний запах ні з чим іншим. Напевно, це відчуття можна порівняти лише із відчуттями філолога у букіністичній крамниці.

 

 

Загалом наша розмова із Ніною тривала протягом 3-х годин. І мені не хотілося б пропустити ані слова, яке було б дуже важливим для тих, хто лише зробив крок на шляху до успіху. Тому обіцяю найближчим часом цей "трек" розшифрувати та опублікувати інтерв'ю. ВІдкриємо невеличкий секрет - Олена погодилась бути професійним експертом на Burda Style, і можемо сподіватись що не лише Nina Hram, а й інші талановиті люди зможуть отримати корисний досвід від професіоналів.

 

Співавтори інтерв'ю: Ніна Храм, Ольга Юр'єва, Олена Ситникова та колектив ательє "Dinisa".

Фото: Світлана Островецька, Instagram

 

Подобається  3
Поділитись:
+ коментувати

3 Коментарі

Цікавий і позитивний репортаж, аж захотілося піти пошукати в своїх тканинах, щоб таке пошити оригінальне:) 

Ніби побувала в цій творчій майстерні, так все легко і "живо" описано. Дякую, Олю! Приємно знати, що в нашій країні стільки талановитих людей. Особливо порадувало те, що у нашого сайту з'явився ще один новий друг - справжній досвідчений фахівець.

Крокодиляча лапка трохи вжахнула:) Це вже точно, остерігайтесь власних бажань, або чітко їх формулюйте)))

Взагалі, з появою нового розділу "Енциклопедія", стало ще цікавіше кожного дня відвідувати сайт в очікуванні нового корисного матеріалу. Дякую!

Дуже рада, що репортаж надихає! Адже, дівчата в ателье просто неймовірні. 

Сподіваюсь моєї фантазії і сил завжди вистачатиме для того, щоб знаходити якомога цікавішу інформацію  для усіх, хто любить Burda Style. 

Очень интересный и информативный репортаж! спасибо вам большое, такое ощущение, что я там побывала лично :)

 

 

Цей блок не удаляти.

Хіт продажу

М’яка іграшка «Ведмедик»

М'які іграшки, пошиті власноруч, несуть у собі тепло дбайливих рук і дарують дітям радість. За...

62.95грн.

Зараз переглядають

Сукня мереживна з пишною спідницею

Ошатна мереживна сукня з пишною відрізною спідницею, довгими рукавами і маленьким комірцем....

62.95грн.

Сукня пляжна простого крою

Неймовірно, але факт: для пошиття цієї пляжної сукні з запахом потрібна усього одна деталь,...

44.95грн.