Натуральні та синтетичні тканини

 Уже при купівлі тканини ви маєте подумати про те, як вона носитиметься та як за нею доглядати. Чи дуже вона мнеться, або ж пошита з цієї тканини сукня має чудовий вигляд при тривалому носінні; чи можна її прати, або ж доведеться віддавати до хімчистки; як прасувати цю тканину: сильно нагрітою праскою з відпарювачем або помірно нагрітою – усе це залежить від того, з яких волокон складається тканина.

На рулоні тканини має бути позначений хімічних склад волокон. На жаль, у маркуванні тканини не зазначається, як із нею поводитися. Тому ми розповімо про основні волокна, їхні властивості та способи обробки тканин. У разі змішаних тканин треба орієнтуватися на найбільш чутливі до обробки волокна, які входять до складу тканини.

Переважно волокна поділяють на натуральні – волокна бавовни та льону (рослинного походження), шерсті та шовку (тваринного походження) – та хімічні. Хімічні волокна також поділяють на дві групи: целюлозні хімічні волокна (віскоза, ацетат, триацетат) із сировини рослинного походження (целюлози) і синтетичні хімічні волокна (поліефір, поліамід, поліакрил тощо) із продуктів нафтохімії, тобто вихідним матеріалом є нафта.

Шляхом тривалої хімічної переробки з нафти отримують гранулят (у вигляді зернин або гранул) – сировину для виготовлення хімічного волокна. Розплавлений гранулят пропускається через фільтри (пластини з отворами діаметром 0,06–0,08 мм). Зрештою утворюються нескінченні цівки, які залежно від подальшої переробки перетворюються на найрізноманітніші волокна та нитки – від блискучих до матових, від дуже тонких до високооб’ємних, що імітують бавовну чи шерсть.