Моя Сахара: блуза з нейлонової органзи.

Дорогі майстрині, хочу поділитися з вами роботою, яка стала для мене справжнім викликом. Модель представлена в колекції журналу «В пісках Сахари».

Ця назва особливим чином відгукнулися в мені.

Напевно, тому, що слово «кочівники» для мене, як і для сотень тисяч українок, зараз має не екзотичний, а цілком реальний, прямий життєвий сенс.

Для пошиття я обрала нейлонову органзу. Ті, хто працював з цим матеріалом, знають, який це «примхливий каприз». Для мене ця блузочка стала справжньою річчю-викликом. Кожен вузол — від подвійної кокетки на поличці та спинці до обробки горловини — змусив мене чимало понервувати. Я перекроювала і кокетки спинки, і саму спинку, і рукава... Як то кажуть у швейному колі, це моє «перше бальне плаття».

Пустеля Сахара — суворе місце, але кочові народи навчилися знаходити в ній життя, красу та свободу. Так само і наше сьогоднішнє кочове життя: воно забирає стабільність, але воно не здатне забрати наше прагнення до краси та творення.

Дякую за увагу та натхнення!

Тримаймося.