РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ ЗІ ШКІРОЮ (ЗАМШЕЮ)

                РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ ЗІ ШКІРОЮ (ЗАМШЕЮ)

 Не бійтеся працювати зі шкірою, адже завдяки багатьом ноу-хау цей процес став таким саме простим, як і робота із тканиною. Проте треба пам'ятати кілька правил.

Шви на шкірі не можна розпорювати, адже залишаться сліди від голки. Тому краще за все заздалегідь зшити модель із дешевої тканини та внести всі необхідні зміни в деталі паперової викрійки. Переконавшись, що викрійка підходить, можна приступати до розкрою шкіри. Якщо модель дуже проста, то для проби можна просто зметати деталі паперової викрійки.

  Перш ніж купувати шкіру, порадьтеся із фахівцем щодо того, який вид шкіри найкраще відповідатиме вашій моделі, адже існує безліч видів шкіри напа і замші, від щонайтоншої шкіри для рукавичок до товстої шкіри для сумок і ременів.

   У наших рекомендаціях щодо витрати матеріалів зазначено, яка кількість шкур якої площі потрібна для виготовлення моделі. Проте шкури різняться за формою та розміром, а також можуть мати тонкі місця, що не годяться для виготовлення якісного одягу, і, можливо, вам доведеться зробити перерахунок витрати шкіри. Вирушаючи до магазину купувати шкіру, візьміть із собою повний комплект деталей паперової викрійки, у тому числі викрійку паска, ременя тощо, і напишіть на кожній деталі викрійки, скільки разів її треба буде викроїти. Площа шкіри вимірюється у квадратних футах: 1 кв. фут = 30 х 30 см. Крім того, ми завжди зазначаємо довжину та ширину шкури в сантиметрах.

   Перед розкроєм позначте на виворітному боці шкіри всі тонкі місця та діри. Деталі паперової викрійки розкладайте на виворітному боці шкіри, обминаючи тонкі місця та діри. При цьому пам'ятаєте, що парні деталі, наприклад правий і лівий рукав, потрібно викроювати у дзеркальному відображенні. При розкроюванні шкіри намагайтеся використовувати її економно, але пам'ятаєте, що шкіра більше розтягується в поперечному напрямі, ніж у поздовжньому, і не викроюйте з метою економії одну пілочку уздовж, а іншу – упоперек. Розкроюючи замшу, враховуйте напрям ворсу: деталі паперової викрійки розкладайте на замші так, щоб ворс був спрямований зверху вниз.

  Прикріплювати деталі паперової викрійки до шкіри потрібно клейовою стрічкою, а розмічати контури деталей, лінії та мітки – кульковою ручкою або м'яким олівцем. В останню чергу розмічають припуски на шви та підгин низу. Важливо: припуски однакової ширини полегшують зшивання деталей крою.

Як прокладку ми рекомендуємо використовувати спеціальний флізелін для шкіри – LE 420 (Freudenberg), що чудово приклеюється за допомогою праски. Якщо ви шиєте з дуже тонкої шкіри, то краще дублювати флізеліном LE 420 кожну деталь крою по всій площі. Якщо ви шиєте виріб із паском або ременем, то припрасуйте спочатку до паска флізелін LE 420 і тільки тоді жорстку прокладку.

Деталі крою не можна сколювати та зметувати, а шви – розпорювати: на шкірі залишаться сліди. Для м'якої шкіри використовують голку швацької машини № 80 або № 90. Для товстої шкіри рекомендується спеціальна тригранна голка. Якщо ваша швацька машина погано просуває шкіру або виконує нерівні стібки, замініть звичайну лапку тефлоновою. Можна також підкласти під лапку смугу тонкого наждачного паперу (шкірки) робочим боком вниз і прокладати строчку вздовж краю смуги, заздалегідь обов'язково спробувавши на непотрібному клаптику. Є і ще один спосіб – прокладати строчку поверх цигаркового паперу, який потім легко видаляється.

Кишені або застібки-блискавки фіксуються клейовим олівцем (наприклад, Pritt, Tesa), щоб при настрочуванні вони не зміщувалися. Припуски швів і припуски на підгин низу, які не настрочуються, приклеюють клеєм для текстилю, наприклад Rudolfix або Guetermann Klebenaht HT 2.

Прасують шкіру з виворітного боку помірно нагрітою праскою без пару, через сухий пропрасовувач, заздалегідь обов'язково спробувавши на непотрібному клаптику.