Сукня "Без тривог"

Вітаю усіх майстринь!

Чи вірите ви у збіги? Я - реалістка із дрібкою оптимізму- не дуже. Але ж бувають випадки, коли пояснити те, що відбувається, звичайною логікою не вдається. Та все по порядку. Уперше сукню одягла на роботу минулого тижня, у цей день не було ЖОДНОЇ тривоги! Для мене, як учителя, це було просто свято! Наступні дні тривоги лунали регулярно і по кілька разів на день, і ось у останній день перед канікулами я знову одягла цю сукню. Уявіть моє здивування, коли в той день теж не було ЖОДНОЇ тривоги! Колеги, помітивши збіг, почали жартувати, що змусять носити плаття до кінця навчального року. І навіть сьогодні, коли сукню фотографувала, тривог знову НЕ БУЛО! Скажете, збіг? Може,й так. Але сама собі тихенько кажу: "Якщо треба, щоб тривог не було і перемога швидше настала, можна і не знімати щасливу сукенку". :)

А тепер про сукню: розмір 44, вбирала із боків близько сантиметра, трикотаж рожевий і морської хвилі - рештки від інших проєктів. Купувався зі знижкою до Нового (довоєнного) року лише бірюзовий. Шилося відразу після повернення до Києва уже під час війни. Кнопки ставила вручну, тому через товщину тканини не змогла зробити на стійці, але це й на краще, бо застібати все одно не буду.  Шилось просто.

Усім днів без тривог і швидкої ПЕРЕМОГИ!