Чи з'явились би у жіночому гардеробі тренчі, як би не Ів Сен-Лоран? Навколо популярних людей завжди обертається буря пристрастей, вигаданих та реальних. Прагнучи погрітись у променях слави, усі висловлюють свої думки, як мало бути насправді. Сьогодні ми лишимо у спокої кісточки Іва Сен-Лорана і поговоримо лише про спадок великого кутюр'є.
Мені пощастило відвідати Париж весною. Не такою, яку ви бачили на сторінках Іnstagram у популярних блогерів, де квітнуть магнолії у саду Пале Руаяль. Того дня, коли ми з Танею Тукою, нашою французькою колумністкою, зібрались відвідати музеї моди, саме йшов сніг. Обличчя червоніло від холоду, а локони куйовдилися. Коли ми зайшли в будинок №5 на авеню Марсо, почали відбуватися чарівні речі: локони стали слухняними, а постава вирівнялася сама собою.
Це не одна із помпезних резиденцій, оформлена у стилі "дорого-багато". Це кутовий триповерховий будинок із великими вікнами та маленькими істинно французькими балкончиками. Мармурові східці застеляє зелений килим, а поза перилами безліч живих вазонів. Звичайно, всередині ви побачите величезні люстри, віньєтки та гардини, але це скоріше данина французькому роялізму ніж пуста помпезність.
Занурення в атмосферу починається із салону високої моди, де Ів Сен-Лоран проводив примірки для своїх клієнтів. До 1976 року там проходили покази нових колекцій, які пізніше перебрались в Inter-Continental. Зараз у цьому приміщенні плазмова панель, на якій відтворюються колекції кутюр'є.
Кожна майстриня знає, що робочий простір - мікрокосмос. Зайти в кабінет Сен-Лорана - наче приєднатись до акту творчості. Тут на столі та полицях розташовано стільки знайомих предметів. Ось зразки тканин та гумка, як у мене, а поруч його ескізи аксесуарів. Здається, наче ти можеш взяти олівець зі столу і створити те саме. Прямо тут. Просто зараз. Дзеркала, живі рослини, безліч маленьких дрібничок, стрази, пір'їнки, екскізи Іва дозволяють відчути себе на мить головним персонажем історії.
Кабінет найбільше приваблює своєю простотою і функціональністю. Хоча побачити на власні очі легендарний одяг - також нереальне задоволення.
Мода повинна підбадьорювати жінку і допомагати їй приймати себе.
Для того, щоб бути красивою, жінці досить мати чорний светр, чорну спідницю і йти під руку з чоловіком, якого вона кохає.
Декілька кімнат присвячені роботам кутюр'є різних років. Екпонати змінюються через деякий час.
КУМИРИ ЙОГО ЖИТТЯ
Ів Сен-Лоран завжди казав, що героїні його життя - манекенниці. Втім, серед його шанувальниць були найвідоміші жінки Парижа. Дружба із Катрін Деньов тривала майже все життя. З того самого моменту, коли Ів створив для неї сукню із білого крепу для королівського прийому. А костюми для фільму "Денна красуня" визначили основні критерії французького стилю епохи: короткі комірці, чіткі прямі лінії силуету.
На момент зйомок біографічного фільму "Шалене кохання" у будинку Іва Сен-Лорана та П'єре Берже в Нормандії, у вітальні серед книжок досі продовжували стояти портрети Майї Плисецької, Лілії Брік та Володимира Маяковського...
Найкращий одяг для жінки - це обійми люблячого чоловіка.
Але для тих, хто позбавлений такого щастя, є я.
Ів Сен-Лоран
Не просто другом, але й партнером у творчості для Іва стала Лулу де ла Фалез. Від початку заснування свого модного дому дизайнер сміливо експериментував. Ексцентричні тюрбани, саморобні прикраси та речі з блошиних ринків, зібрані в образі Лулу, не могли не вражати. Тому саме вона очолила напрямок аксесуарів.
МОДНИЙ СПАДОК YSL
Зважаючи на розвиток моди у ХХ столітті не правильно заявляти, що без Іва Сен-Лорана у жіночому гардеробі не з'явилися б костюми з брюками. Але популярності вони набули саме завдяки перосмисленню силуету.
Le Smoking
Натхненна роботами Роя Ліхтенштейна і Енді Ворхола, у 1966 році була представлена колекція Pop Art: сукні, приталені хутряні жакети та вечірні смокінги. До того маскулінні деталі гардеробу пропагували і Коко Шанель і Марлен Дітріх, але рекламна компанія YSL досягла найбільшого розмаху у популяризації Le Smoking outfit.
Жакет у стилі сафарі
Лляний чи бавовняний, з паском та чотирьма кишенями жакет прибув на подіум із лав британської армії. З 1933 року прихильником аналогічного піджака був Ернест Гемінґвей часів сафарі в Східній Африці. Уся філософія Іва сконцентрована на тому, що на зручноість повсякденного вбрання заслуговують як чоловіки так і жінки. Із 1966 року кутюр'є став використовувати цю модель у кожній колекції , а у 1968-му чергову серію він так і назвав - Afrique.
Тренчкот і бушлат
Матроси носили бушлати століття з п'ятнадцятого: коротке тепле двобортне пальто темно-синього кольору - зручна форма одягу для тих, кому потрібно багато рухатися. Тренчкоти - пізніший винахід, вони увійшли в ужиток англійських і французьких солдатів під час Першої світової війни.
Дослівний переклад назви trench coat - «траншейне пальто». Непромокаючий подовжений плащ вигаданий Томасом Берберрі, засновником будинку Burberry, в 1914 році. Найвідомішим власником тренчкотів довгий час залишався Хамфрі Богарт, але саме Ів Сен-Лоран у 1962 році виявився тим, хто здогадався пристосувати цей вид одягу до жіночої фігури. Кокетка, пасок та розширений низ вдало підкреслили жіночу фігуру.
Прозорі блузи
Задовго до феміністок Ів Сен-Лоран використав концепцію «Free the Nipple». У 1966 році він створив лінію Nude Look із блузами з прозорої органзи.
Етнічний стиль
Елементи етніки приваблювали хіпі. Індійські сарі, ямайські берети і традиційні африканські сорочки із джинсами в урбанізованій інтерпретації вже з'являлися на вулицях світових столиць моди. У 1967 році Ів Сен-Лоран випустив африканську колекцію. Це був ексцентричний вчинок. Для філософії от-кутюр пальмові волокна, солома, льон, металеві пояси, дерев'яні намиста здавались занадто демократичними. Однак революцію у свідомості спричила поява на сцені темношкірих моделей. Відтоді тема етніки експлуатувалася ще не раз, а після тріумфального показу на тему російського балету, іспанок Веласкеса, китайських імператриць фольклорні варіації стали фішкою дизайнера. Заслуга Іва Сен-Лорана в тому, що локальні культурні мотиви здобули ранг екзотичної розкоші в світі високої моди.
Fall 1976 Rive Gauche - russian collection
Африкаська колекція, YSL, 1967
Дуже цікаве поєднання суто європейського силуету із характерими матеріалами, що притаманні виключно африканським реаліям: рафія з целюлози.
Відома сукня для Карли Бруні на мотиви Жоржа Брака.
Накидка із кутюрної колекції «Бугенвіллія», весна-літо 1989 року.
Шовковий креп із вишивкою шовковою органзою, виконанною ательє Maison Lemarié. Своєрідний спогад про марокканськи сади.
Я завжди вірив, що стиль важливіший за моду. Так мало людей, які створюють свій стиль, і як багато тих, хто «робить моду».
Мені фізично боляче дивитись на жінку, яка перетворилася на жертву моди.
ПОСТІЙНИЙ СОЮЗНИК: П'ЄР БЕРЖЕ
Це ім'я від початку заснування бренду YSL стоїть завжи поряд. Книги, біографії та фільми навіть після смерті Іва Сен-Лорана у 2008 році від раку головного мозку в інтрепретації критиків проходили через призму оцінки П'єра Берже. "В нас були свої сфери відповідальності і ми ніколи не переходили цих меж",- поділився супутник життя кутюр'є. П'єр наголошував, що як би його не було в житті Іва, його талант міг би продюсувати інший, адже комерційна частина завжди вміло піарила шалені дизайнерські рішення.
Кадр з фільму "Шалене кохання"
Брючні костюми і тренчі зараз - усього навсього предмети, що стали базою наших повсякденних образів, але не можна забувати, що вони з'явились там завдяки сміливим заявам із подіуму Іва Сен-Лорана.
Фото: ShutterstockFOTODOM UKRAINE, ОЛЬГА КАРАСЬ.