Від ескізу до подіуму. Інтерв'ю з дизайнером Nina Hram

Сучасний дизайн - це справжній "вибух креативності", до  якого можна ставитись скептично або наслоджуватись ним по повній. Який шлях обирає молодий український дизайнер Nina Hram?  Раніше ми вже зустрічались у ательє, де створюються її текстильні шедеври. Але сьогодні ви дізнаєтесь усе з самого початку, ДНК бренду і як Nina Hram вийшла на подіум модної культури.

Чесно кажучи, напередодні інтерв'ю я перечитувала питання і мені вони нагадали якийсь квиток на іспит. Просто після першого нашого спілкування у мене склалося, і тепер я розумію, що правильне, враження, що у тебе є своя думка щодо понять моди і стилю в цілому.

У кожного дизайнера повинна бути своя думка та своя концепція.

Розкажи, будь ласка, про свій перший показ. Що це за конкурс, у якому ти вирішила взяти участь?

На «New Fashion Zone» вирішила взяти участь раптово. Одна з організаторів конкурсу, моя знайома, запропонувала мені, я погодилася в останній момент.

Наскільки я пригадую фото, твої моделі, речі на показі були дуже яскравими. Яка була концепція?

Це моя перша колекція. Тема міські джунглі. Я вибирала яскраві кольори, щодо крою звернулася до більш етнічних варіантів сорочкового і кімоно. Ідея: одяг для  впевненої молодої дівчини в якому їй буде комфортно 24 години на добу і при цьому вона буде найяскравішою.

Певно в тебе лишалось мало часу до самого показу, ти казала, що вирішила в останню мить. Працювала швидко. За 2 тижні відшила 5 образів і все майже сама. На замовлення відшила тільки спідницю і шорти, просто через брак часу. В ательє ти бачила сукню, яку я першу виконувала за ескізом. Там була цікава історія:  я не могла знайти потрібний принт шахів і тому вирішила зшити такий власноруч. Вийшло так, що сукня складається із близько 70 деталей. Шити її було "весело".

Мені здається, що саме в екстремальних умовах на думку приходять такі сміливі рішення. А які враження у тебе лишились власне після самого конкурсу?

В основному хороші, тому що це новий досвід та знайомства. Хоча трохи засмутилась, що взяла друге місце, а не перше. Висновки зробила вже після того, коли почала реалізовувати колекцію після показу. Найголовніший - все потрібно контролювати самому і не дозволяти іншим впливати на твоє бачення і рішення. Твій одяг - твоє дітище, тільки ти знаєш кращий спосіб подачі своїх ідей у маси.

Здається ми трошки випустили той момент, як саме ти прийшла до ідеї створення власного бренду?

Після закінчення курсів, я шила вдома для себе і для друзів. Один побачив на іншому і способом сарафанного радіо у мене почали з’являтись замовлення. Я навіть не рекламувала та не виставляла нічого.Останнім знаком того, що треба робити щось своє, стало питання від одного мого замовника чому я досі не маю іменних бірок та бренду.

Так, ти розповідала, що до цього не шила чоловічий одяг.

Так він був перший :) Але нічого! Ми шили йому одяг для виступів, він у одному відомому українському  рок-гурті грає.  Я знімала мірки з його футболок переносила і якось щось там чудили. Мені подобалося. Він був такий: «Ой мені так подобається, щоб було пошарпане і криві шви!» Це якийсь рай для дизайнера, щоб клієнт говорив «мені подобаються нерівні шви». І це мене якось надихнуло.

У підсумку я закінчувала університет, тоді вчилася на бюджеті, і дипломну я писала вже по власному бренду: «Розробка та просування бренду Nina Hram».

Дійсно, ти правильно сказала, що зараз «100 брендів на 1 покупця», але все ж таки створила власний. Чим ти відрізняєшся від інших, який твій «посил громадськості»?

Дивлячись на ДНК мого бренду, це завжди буде якийсь посил до етніки, тому що мене це надихає. На першому моєму показі грали етнічні мотиви з перервами на реп. Мені цікаво те, що зараз, але і те, що було раніше.

У тебе я розумію взагалі «гротескні погляди»: етніка і графічні принти.

А я взагалі людина контрастів. Бачила недавно бомбер в маленьких машинках і значках. Дивлюсь на весь цей «божевільний дім» і кайфую, чесно кажучи.

У тебе поняття етніки ширше, ніж подають більшість глянців - «тільки квіти, вишивка, бахрома». Ти вважаєш що це і крій, і тканина…

Звісно. Ось була на лекції Маші Цуканової (прим. ред. - головний редактор Vogue Україна). Вона говорила, що не цікаво дивитися на колекції, коли людина надихнулась китайською культурою і презентує китайський принт і китайський крій. Цікаво, коли людина надихнулась тропіками, а паралельно кроєм кімоно, а у результаті вийшло те, чого не було раніше. Щоб було, наприклад, 3 кита твого натхнення, тоді колекція буде дійсно унікальною. Так було із моєю колекцією. Вона ріже око, там і принти і все підряд. А якщо ти надихнувся рюшами, і у тебе вони в кожній моделі, це нудно.

Що тебе надихає найбільше?

Власний успіх. Якщо ти шиєш, а воно не купується, нікому не подобається, в тому мало толку.

Гаразд, я перефразую, звідки ти черпаєш свої ідеї? Ясна річ з голови, але все ж таки...

Ходжу на виставки, не тільки одягу: Пінчук, Ханенки. Іноді переглядаю колекції всесвітніх музеїв в інтернеті, можу просто переглядати історію мистецтва. Я обов'язково дивлюся всі фотозвіти показів. Я розумію, що мені потрібно себе самостійно підковувати знаннями, самоосвічуватися.

Дуже хотілось мені передати повністю усю суть нашої розмови, текст виходив просто нескінченним. Про модну культуру, про самореалізацію у сфері фешн, і про те, що потрібно робити, щоб справді стати дизайнером, і які у подальшому плани у бренду Ninа Hram. Ми, можливо, ще встигнемо поговорити, бо сподіваємось натхнення від цієї розмови вам вистачить надовго. Творчого вам настрою!

Співавтори інтерв'ю: Nina Hram, Ольга Юр'єва

Фото: Nina Hram; Світлана Островецька