Модна абетка: літера А

Ажур

(фр. a jour, букв. на світло) – візерунок з великою кількістю наскрізних дрібних ділянок, розділених тонкими перемичками; тканина з наскрізним орнаментом (бавовняна, шерстяна, шовкова). Ажурна тканина створюється шляхом складного переплетення ниток, це тканий або трикотажний матеріал з тонкими наскрізними візерунками, схожими на мереживні.

Спідниця 120 B Burda 2/2016

Ангора

шерстяна тканина з м’яким ворсом, яку отримують з довгої шерсті ангорського кролика. Але ще близько двохсот років тому так називалася тканина з шерсті ангорської кози. Зараз під матеріалом з козячої шерсті із назвою «ангора» мають на увазі мохер.

Ангорський кролик, фото wikipedia.org

Анорак

(інуктитут anoraq) – тепла куртка з капюшоном, яка вдягається через голову. Зазвичай має велику накладну кишеню, рукави і низ куртки можуть бути на манжетах. Походить від одягу жителів арктичного регіону – інуїтів. Вони виробляли свої куртки з водонепроникних матеріалів: шкіри морських тварин і риб.

Анорак 103 Burda 1/2017

Аплікація

(лат. аpplicatio, прикладання, приєднання) – стародавній спосіб декорування одягу, який був дуже популярним ще у Північному Єгипті елліністичного періоду. Скіфи робили аплікації з золотих пластинок. Елементи аплікації з контрастних тканин, фетру, хутра, намистин, бісеру, шнура тощо фіксуються на основному виробі нитками (вручну чи на швацькій машині), клеєм або за допомогою спеціальних клейових прокладок.

МК: кольорова аплікація на одязі

З сімейства котячих: прикрашаємо одяг стильною аплікацією

Апретувати

(фр. аpprêter, остаточно оздоблювати) – здійснювати остаточну обробку тканини або шкіри спеціальними розчинами. В залежності від кінцевого призначення вибирається відповідний препарат, який робить матеріал м’яким, блискучим, дуже щільним, вогнестійким, немнучким тощо.

Shutterstock/FOTODOM UKRAINE

Апсайклінг

(англ. upcycling, перероблення, оновлення) – використання відходів або елементів старих речей для виробництва нового одягу, аксесуарів, предметів побуту. Для апсайклінгу не потрібна промислова вторинна переробка. Це пряме вторинне використання, яке об’єднує мистецтво, хенд-мейд і привертає увагу до відповідального, екологічного споживання. Яскравим прикладом апсайклінгу може бути печворк у своєму первинному розумінні, коли для створення виробу цим способом використовували саме старі речі або залишки тканин.

Замшева сумка. Переробка

Нове життя чоловічої сорочки

Аранське в’язання

виконується на спицях, характеризується візерунками з переплетеними косами і схрещеними петлями. За однією з версій цей популярний нині стиль в’язання походить з ірландських островів Аран. Саме такі светри носили місцеві рибалки. Коси, ламані лінії, ланцюжки і зигзаги мали символічні значення і сенс, такі як побажання удачі, дерево життя, рибацькі мотузки або єдність клану.

Журнал «Burda. Creazion» № 1/2016

Джорджо Армані

один із найвпливовіших світових дизайнерів одягу і аксесуарів, народився у 1934 році в італійському місті П’яченца. Лаконічність, вишукана елегантність і діловий шик – основні риси творчості майстра. Він відмовився від рюшиків, бантиків і складних візерунків на користь простих ліній і глибоких кольорів. Завдяки Армані у діловому і вечірньому гардеробі з’явилися спортивні елементи. І тепер ми можемо насолоджуватися більш вільним офісним одягом, який усе одно залишається стриманим і елегантним. Одна з його відомих порад: «Дешева пара взуття - погана економія. Не економте на головному: взуття - основа вашого гардеробу»

Giorgio Armani, фото wikipedia.org

Арт-деко

(фр. art déco, дослівно «декоративне мистецтво») – напрям у мистецтві першої половини ХХ століття. У моді особливого поширення набув після першої світової війни. Речі, створені у цьому стилі, вирізняються розкішним оздобленням, коштовними матеріалами, рясним декором. Особливо популярним був у вечірній моді 20-х років. У повсякденному одязі арт-деко знайшов відображення у геометричних і абстрактних візерунках, великих деталях – бантах, комірах, поясах.

Burda 12/2011 126

Ацетатний шовк

ацетатні і триацетатні волокна складаються з ацетилцелюлози. Тканини з ацетатного і триацетатного шовку мають трохи блискучу поверхню і зовні схожі на натуральний шовк. Вони дуже добре зберігають форму і майже не мнуться. Ацетатний шовк погано вбирає вологу (бл. 6%), проте сохне швидко. Ацетат погано переносить нагрівання (плавиться за 210° С) і розчиняється в ацетоні. Триацетатний шовк вбирає ще менше вологи, ніж ацетат, але має більшу теплостійкість (температура плавлення бл. 300° С). Він добре зберігає форму при плісируванні.