Вовняне пальто

Дане пальто шилось, мабуть, роки два, а то й три тому. Та й історія його почалась зовсім випадково. Справа в тому, що даний матеріал залишився у мене від клієнтки, яка шила собі сукню-пальто з цільнокроєним рукавом. І як завжди буває у таких випадках - матеріал залишають майстру, бо «навіщо він мені лежатиме, а ви діткам можете щось пошити».

Дуже хотіла доні в гардероб саме пальто.

Викроїла, продублювала і загалом модель залишила незмінну окрім кишень, їх я зробила з листочкою, бо не люблю накладні.

Для підкладки взяла 100% віскозу, бо шкода брати синтетику для 100% італійської вовни.

На той момент я сама ще не мала в гардеробі подібної речі. І, знаєте, я оцінила наскільки довговічними є такі речі. Сьогодні воно в такому ж ідеальному стані. Ні ґудзик не розбився (їх я ставила скляні, бо вони просто заставляють моє серце битися частіше), ні дубляж не відклеївся, ні матеріал не покошлатався. Дитина відносила в садок дві весни та дві осені залюбки.

Кращих фото не знайшла у себе, тому ділюсь тим, що є. Я досить часто шию речі саме з журналу для себе та сім‘ї, бо часу на більше просто не вистачає. В основному для клієнтів лекала будую та можелюю. Тепер вирішила дечим поділитись, бо маю трохи часу.

Гарного вам вечора та багато натхнення й часу.