"Віденська" сукня-сарафан

Чому віденська? Тому що вперше одягнула її на екскурсію у Відень, а точніше- у Бельведер. Тож тепер я завжди буду згадувати цей день, коли одягатиму її))) 

А взагалі ця річ зі складною долею. Розкроїла я її ще в жовтні 2021 року, потім був новорічний флешмоб клубу, потім війна й 8 місяців без шиття, і ось тільки зараз я нарешті змогла завершити цей проєкт, бо ну дуже мені подобається і ця модель, і ця неймовірна красива екошкіра ніжно-рожевого  кольору з перламутром. 

Пошив був і не складний і не дуже легкий: трохи змінила викрійку після примірки, а саме забрала в плечах довжину пілки й спинки, щоб не спадали бретелі, бо в мене помітно покаті плечі., а також поглибила пройми на пілочках. Але! Бретелі все рівно безнадійно спадають)))))) Тому додам мотузки-зав'язки на спинці. Тож якщо у Вас не дуже прямі плечі, раджу це зробити відразу. Верх на підкладці.

Окремо хочу сказати про тканину: вперше шила з екошкіри італійського виробництва. І можу сказати, що її набагато простіше шити, ніж екошкіру на замші, з якої я шила тренч (виробника точно не скажу, але вона дешевша). В цей раз ЖОДНИХ проблем з швами, шила звичайною лапкою та звичайними нитками- все як по маслу. Якщо вона і носитися буде так само чудово, як і екошкіра на замші, то я буду задоволена на всі 100%))

Є ще викроєна спідниця для доньки, але поки не знаю, коли її завершу (благо, що Вікуся в мене худенька, тож спідничка буде ще впору, сподіваюся)))))))))))))))

Маю надію, що у цієї сукні буде насичене життя, не хочеться, щоб така незвична річ висіла у шафі.

Доречі, на останньому фото я стою біля картини українського художника Федора Кричевського. У Бельведері зараз є ціла виставка українських художників-модернистів, чим ми були приємно здивовані, дуже цікаві й самобутні картини!

Бажаю вдалої творчості й мирного неба!