Опис
Минулого року моя сестра з чоловіком придбали квартиру ... і разом з нею отримали у спадок велику бібліотеку. В помешканні вирішили зробити ремонт, а всі книги поскладали у великі мішки і привезли до батьків у село.
Спекотного липневого дня, ми з племінницею викинули всі книги прямо посеред двору, від них "тягнуло сирістю і вогкістю", тому вирішили їх просушити на сонечку, а заодно провести ревізію і посортувати.
Їх колишня господарка виявилася людиною непересічною, цікавилася як художньою літературою, економікою і туризмом (у 80-ті роки!), секретами домогосподарства та рукоділлям.
Саме там я відшукала ЙОГО.... журнал "Бурда", номер 3 від 1988 року, з помітками на сторінках з рецептами. Обкладинка не збереглася, сам журнал довелося попрасувати, висушити і проклеїти скотчем перші вціліли сторінки.
Моя особиста колекція починається з 2008 року, правда не всі номери, вже з 2009 року купляю всі номери і вони займають в квартирі чимало місця. Проте в гараж не несу, бо частенько на вихідних в погану погоду, ми з донькою їх перелистуємо, надихаємося і плануємо про майбутні "пошивеньки"
2 Коментарі
Ой, якби і мені хотілося зараз потримати в руках цей номер Burda - 3/1988! Я шила з нього комплект із чорною пишною спідницею на високій кокетці і смугастою блузкою (його видно на сторінці журналу у ваших руках). Як же він мені подобався! Для справжніх поціновувачів Burda натрапити на таку бібліотеку - справжнє щастя.
Так дійсно, коли я зрозуміла, що це Бурда, я не вірила своїм очам. Пам'ятаю, як ми обережно перелистували його в альтанці, скільки емоцій,вражень, племінниці 16 років, вона навіть не уявляла що вже тоді була Мода, та ще й яка! Пишна спідниця справді розкіша і дуже жіночна, а я закохалася у високі шорти з золотими гудзиками, їх сфотографувала також на розвороті