Нове життя старої вишивки: декоруємо сукню-сорочку

Неймовірно, я в захваті! То краї зрізів окрім проклейки флезеліном ніяк не оброблялись? А після прання не будуть ниточки висмикуватись? Мабуть тут тільки ручне прання доречне.

Це не майстер-клас, а звичайний вандалізм! Взяти старовину вишиванку, щоб вирізати (вирізати!) з неї вишивку і наліпити на якесь ганчірне платтячко, яке завтра вже буде в смітнику - це ВАНДАЛІЗМ! Старовинні речі повинні охоронятися законом! Чи в Німеччині так само ріжуть старовинні німецькі вишивки на повсякденний одяг?! Чи це так хочуть привчити тільки наших дівчат до зневажання власної культурної спадщини?! Чи я не розумію сенсу цієї публікації взагалі, шановна редакціє сайту "BURDA"?!! Будь ласка, видаліть оце з вашого сайту і більше не займайтеся пропагандою вандалізму! При всій повазі (вже, на жаль, майже минулій), бо я вчилася колись шити по вашим журналам, сподіваюся на розуміння.

Цілком підтримую дописувача olex.d7@gmail.com. Такий майстер клас є неприпустимий і шкідливий. Він заохочує нищити артифакти народної культури. Дуже прикро, що Бурда теж підхопила цей вірус, який гуляє мережами інтернету і який вже давно підхопили наші горе-дизайнери. Завдяки таким публікаціям кількість вандалів збільшиться в рази.

Багато років шукаю такі речі. Знахожу їх у ганебному стані, рестраврую і даю нове життя. Як майстриня з 30 річним стажем і вже сама бабуся, мрію, щоб речі, що я створюю, жили не у пильних сундуках, а як умога довше гріли і надихали. Це дуже просте питання для тих, кто вміє робити своїми руками будь що, лишаючи у неживих речах частинку свого серця для наступних живих. Тому ділюсь і з Вами, шановні. https://burdastyle.ua/forum/suknya-iz-rarytetnoyi-vyshyvanky Скажіть, майстриня, що приблизно у 1960-ому році вишивала ці квітки, мріяла, що вони будуть гинути у вологому брудному сундуку, або гріти і надихати як умога більше живих людей? Як що ви думаєте, що така "не порізана" вишиванка могла попасти до музею і служити таким чином, то даже не уявляєте скількі подібних речей гине. Можно припустити, що за неймовірних обставин така річ таки попала до музею. Тоді порівняйте кількість людей, що можливо прийдуть на неї подивитися з кількістю тих, хто побачить мене, коли я в такому вбранні мандрую всією Україною і позакордоном на авто, або просто вийду ввечері до ботанічного саду. Якщо вас насправді хвилює ця проблема, пішіть, розкажу скільки людей висловили мені подяку просто за приємний настрій від перегляду саме цієї чи подібної сукні. І взагалі , мова не йде про музейні єкспонати. У дуже категоричних висловах ви радите мені, що я повинна робіти з МОЇМИ речами, отриманиими у спадчину, чи придбаними за ВЛАСНІ кошти. Цікаво як би вам відповів житель Німеччини.

Як людина ,що не тільки шиє,а й вишиває - можу порадити не проклеювати флізеліном,а обшити вирізану вишивку по контуру вишивки швом "позад голку"в тон тканини,на якій вишито квіти.Так вишивка на сорочечній тканині не буде загрублювати виріб,а такий шов не дасть вишитим шматочкам сататися)при пранні буде по краю невеличка бахрома - алевід цього сукня буде виглядати не менш чарівно! Справа в тому,що вишивка сама по собі потовщує тканину втричі!