Сукня в стилі ретро.

  Добрий день, майстрині!
 Щоб пошити цю сукню, треба закласти 40 складочок! А якби я залишила довгий рукав, то їх було б ще більше. Добре подумайте, перш ніж братися!)
 Шуткую, звичайно! Сукня варта уваги! Але у мене багато зауважень до моделі, якими я хочу поділитися.
 Викрійка страшенно довга! Не знаю, на який зріст вона розрахована, але я вкоротила спідницю на 17! см.
 Блискавка на спинці не потрібна! Пояс сукні на резинці, в отвір горловини легко проходить навіть моя велика голова.
 Виточка на ліфі при такому об’ємі мене здивувала. Вона була б доречна, якби драпування переду було якось зафіксоване в центральній частині. А так як сукня вільно рухається по резинці на талії, то на боках утворюються бульки, які начебто і не заважають, але і не прикрашають. Можливо, це така задумка конструкторів. А ще в інструкції написано, що виточку треба запрасувати вгору, насправді – вниз.
 Для цієї моделі сукні краще обирати однотонні тканини, або тканини з ледь помітним дрібним малюнком. Вся краса її в драпуванні на ліфі і рукавах, а на великих малюнках вона втрачається. На моїй сукні драпування помітне лише під певним кутом освітлення, в журнальному варіанті його майже не видно.
 Мені трохи не вистачає кишень в бокових швах.
 На пошиття сукні я витратила 3м віскозного твілу. Розмір ліфу – 38, спідниці – 40. Рукави вкоротила до ліктя, зібрала і пришила до манжетів. Якщо манжет підвернути всередину, то створюється ефект рукава-балона. Його навіть можна зробити ще коротшим.
 Не зважаючи на всі зауваження, сукня прекрасна! Її хочеться носити зі взуттям на високих підборах,  роблячи красиву зачіску і макіяж. Була б можливість і привід.
 Дякую за увагу!