Джинси моєї мрії.

Добрий день!

Ці білі джинси я збиралася пошити давно, зробила викрійку, та на цьому і зупинилася на довгий час... Нагадала мені про них Марина. Це ж ті самі джинси моєї мрії!! А тут ще й відпустка замайоріла на горизонті. Все - час прийшов! Зараз або ніколи!

А починалася історія з того, що багато років тому мій син займався спортом - боротьбою самбо. Вже не пам'ятаю чому, але купили ми йому цілий костюм для іншого виду боротьби замість одного кімоно. Мабуть, тоді іншого вибору не було. Хотіли віддати штани в відповідну секцію, та я уважно їх роздивилася  і штанці приховала.) В них були відсутні бокові шви, матеріал дуже цупкий і якісний, можуть вийти чудові джинси! Викрійку вибрала з журналу №7 за 2010 рік, модель 103 а, бо вони коротші за звичайні і кожна штанина складається з трьох частин, що дозволило економніше розкласти деталі. З тоненьких зав'язок викроїла шлевки для поясу, з наколінників - самі деталі поясу. В роботу пішли найдрібніші деталі. Виробництво безвідходне!

У мене був вибір, показати джинси на початку відпустки, коли вони сиділи як треба, чи наприкінці, з відкладеними на боках зайвими кілограмами. Я вибрала другий варіант! То нічого, що шнурки на туфлях зав'язував чоловік, зате на засмаглому тілі білі штани виглядають набагато краще, ніж на осінньому блідо-блакитному))