Мамині долоні

Ця сукня ховалась у шафі довгих 14 років і лише нещодавно, коли я знімала вже свою вечірню сукню для проекту "Недитяча казка", я захопила з собою на зйомку і цей витвір мистецтв. 

У 2006 це була моя випускна сукня, яку багато місяців шила і вишивала моя мама. Вона знала, як важлив перший бал для дівчини, тому зробила все , щоб сукня підкреслила всі принади, і заховала підрісткову  вугловатість завдяки рельєфним витокам зпереду, а позаду зробила клин з воланами, переходячий у шлейф, о якому я так довго мріяла. І сукня отримала тільки входячий тоді у моду силует- русалку.

Ще хочу відмітити, що лише зараз оцінила ніжний фісташковий колір  який обрала тоді мама, він підкреслив тендітну дівочу красу, розквітаючоі поки ще дитини, а не жінки. Хоча тоді ,як і зараз, дівчата поспішають , як і я колись, дорослішати і хочуть буди старше, надягати ярко- бірюзове, червоне, чорне.

Сукня пошита з дуже капризной тканини - жатоі тонкої тафти, продубльовано підкладкою, а рукава- дійсний витвір мистецтв- з органзи, яку моя мама вишила вручну нитками та бісером.

Я дуже рада поділитись з вами цим виробом, пошитим за викрійкою з журналу Burda 2005, адже з випускного у мене не збереглося ні одної гідної світлини, тому ,для своєї мами та на пам'ять,  я захопила це плаття і сфотографувалась в ньому 14 років потому вже будучи сама двічі мама !!!