Сукня з обкладинки

Перш за все я хочу подякувати адміністраторам і редакторам сайту за знову подарений шанс всім форумчанкам потрапити в улюблений журнал зі своїм виробом. А також за те, що у мене тепер є ще одна з улюблених суконь в гардеробі, бо завдяки конкурсу я  мобілізувала свої сили і пошила її.

З тих пір, як  я побачила новину про конкурс, не можу ні про що інше думати! Одразу згадала про сукню з обкладинки Burda 11/2016, яка мені дуже сподобалась і про свої запаси тканини, які я купляла для цієї сукні. Ще й прочитала, що редакторам цього разу буде цікаво побачити яскраві принти!

Десь півроку назад я купила тканину на цю сукню (костюмна еластична), підкладку, ґудзики і кант. Тканина просто лежала і чекала, а от підкладку я іноді діставала і використовувала для інших виробів (бо взяла з запасом). Але коли зараз дійшло діло до пошиття сукні, я вже переживала чи взагалі її вистачить. На основні деталі вистачило. Кант у мене був куплений тілесного кольору (бо в той день темно-синього я не знайшла) і вже під цей кант одразу ж підібрала ґудзики. Але все ж я сумнівалась чи гарно це колір впишеться у виріб.

Але коли  я приступила до роботи і уважно прочитала інструкцію з пошиття, зрозуміла, що кант потрібно виготовити самостійно з основної тканини за допомогою шнура для канту! І тут питання вирішилось само собою: той кант я розпустила і виготовила власний. І тепер уже не було тілесного кольору, тому і ті ґудзики вже були недоречні. Вирішила взяти класичні чорні, як на оригіналі. Приклала до тканини, дуже сподобалось!

По цій моделі у журналі викрійки починаються з 36-го розміру. Тому я 36-ий зменшила до 34-го (на фото видно яким чином і куди я підглядала, як змінювати розмір викрійки – у спецвипуск Burda Шитьё – это просто!).

Тканини пішло 3 м., підкладки – приблизно 1,8 м.

Як і написано було ще з анонсів Burda 11/2016, ця сукня – дійсно ексклюзив!!! Я це зрозуміла уже під час роботи! Підхід до процесу  пошиття сукні тут явно не банальний.

Я намагалась робити все, як  написано в інструкції і це було цікаво. Довго не могла зрозуміти, що означає тасьма-в’юнчик…І яку роль вона виконує в даному виробі… Пошукала в інтернеті і, як я зрозуміла, це виявилась тасьма-змійка, яка використовується для оздоблення виробів або для того, щоб сховати стик двох деталей (як у цьому випадку – стик обшивки (обтачки) і підкладки). Там же я прочитала, що тасьма-в’юнчик може бути не тільки у вигляді змійки, а й у більш складному (такому, як я потім купила, спеціально поїхавши по цю тасьму і по косу бейку).

Ще новим для мене було: обробка припусків косими бейками з підкладкової тканини (раніше я би просто обробила зрізи на оверлоці, але тут хотілось все зробити по інструкції, довелось розібратись). На частину зрізів вистачило бейки з підкладкової тканини, а на інші зрізи довелось купити готову косу бейку в тон підкладки. Результат порадував, виворіт виробу вийшов цікавий, на вигляд  більш якісний, ніж звичайно.

Ще в інструкції по пошиттю цієї сукні описана цікава обробка кишені у боковому шві (раніше я її робила по-іншому, але цей результат мені сподобався не менше).

Цю викрійку я вважаю ідеальною, все продумано до дрібниць! В сукні почуваю себе комфортно.

Фотографії в образі – це робота моєї подруги Світлани. А робочий процес я фотографувала сама.

В конкурсі #хочувжурнал я беру участь втретє. Дуже сподіваюсь, що цифра 3 буде для мене щасливою! Натхнення додає те, що в свій час Таня Зосімова також виграла конкурс з третьої спроби.