Мій весільний рушник
Опис
В цей казковий передноворічний тиждень дозвольте розповісти Вам історію мого весільного рушника.
Я люблю вишивати. Просто це заняття до душі. Тому обирала таку річ для роботи, щоб було якомога більше роботи :) В місцевому магазині для рукоділля були схеми рушників, сорочок-вишиванок, подушок, тощо. Я обрала рушникову схему з яскравими кольорами.
Приблизно через два тижні від початку роботи познайомилася з хлопцем. Через 14 місяців робота скінчилась, а ми віришили жити разом. А ще через 11 місяців одружилися.
При підготовці до весілля організатори запитали про рушники. І я з гордістю запропонувала власноруч вишитий рушник для обряду зв'язання рук. Тому на фотографіях Ви можете побачити той самий вузел з того самого весілля :)
Ми одружені п'ять з половиною щасливих років і маємо синочка.
Можливо, це просто збіг, а може й ні :) Але у переддень Нового року так хочеться вірити у казку! Бажаю всім-всім-всім казкового Нового року і нехай всі Ваші бажання здійсняться!
Коментарі (8)
Увійдіть, щоб залишити коментар.
Світлано, оце так історія! Просто казкова.
Рушник прекрасний, бажаю, щоб таким же прекрасним було ваше подружнє життя.
Обирати річ для роботи, "щоб було якомога більше роботи", - це сильно! Я мирюся з великим об'ємом роботи, тільки якщо омріяний результат цього потребує:)
Ви просто молодець!
З Новим роком і Різдвом!
О, велика подяка за добрі побажання! Дуже приємно :) Для мене сам процес вишивання - то рай, кольоротерапія. Обираю яскраві нитки, щоб веселити очі і руки аж тремтіли до роботи :))
Дуже гарний! Такий веселий і сонячний! Мені теж подобається жовтий колір у вишивках ))
Моя мама періодично мені каже, щоб я весільний рушник собі вишила. А я все відмахуюсь, шо то фігня, забобони і без нього можна обійтись. Але Ваша історія стимулює і спонукає... хоча б до того, щоб задуматись над самою ідеєю його зробити. =))
І я в забобони не вірю. Зовсім. Знаю два-три і все. Непотрібна інформація - на відсіч спрацьовує )). У мене спрацювало співпадіння, не більше. А от віра людства у щось, що не можна пояснити і всі збіги - благотворний грунт для казок :) Ну, а коли ж ще писати казки, як не у переддень Нового року? ;)
Якщо Вам не подобається вишивати, то навіщо себе силувати? Краще провести час з користю для себе, просто своєю улюбленою справою. От вишивка для мене - це саме та улюблена та корисна справа, якій можна присвячувати дуже багато часу.
Ох, яка краса! Ви, Світланко, така молодець, що самі собі рушника вишили. Уявляю, як це приємно було на весіллі. Який він яскравий вийшов! Захоплююсь Вашою посидючістю та любов"ю до вишивки. Я от собі вишиванку два роки ладнаю, та все ніяк(((
А з вишиванкою, на мій погляд, складніше. Але є один момент: Випийте улюблений напій (чай, каву, ...), увімкніть улюблену музику або фільм і все! Настрій гарантовано! Поки будете вишивати, фон буде працювати так, що не захочеться зупинятися :)
Світлано, хочу подякувати вам за збереження традиції! В наш час дуже мало дівчат вишивають собі рушники на весілля. На жаль. Бо таку красу треба створювати і берегти, щоб передавати у спадок наступним поколінням. Ви справжня МАЙСТРИНЯ!!!
Згодна з Вами, що це красиво і зворушливо, коли відвідуєш весілля і там можна побачити твори молодят. Але сьогодні такий вік, коли більш доступна хороша освіта, подорожі, цікава і насичена робота у великих компаніях (а ще комп'ютерні іграшки). І все це займає весь час. Тому пріорітети змінилися.
Але на хобі-то завжди час знайдеться :) Це вже про мене.