0

Джинсова сукня-сарафан

  • автор: Олена Рапова
  • дата: 30.01.2023
23
Поділитись:

Опис


Вітаю всіх майстринь!

Ця сукня - перша за війну річ, яку захотілося пошити. Для себе відразу побачила її саме джинсовою, щоб можна було носити і на тонкий светр, а потім на футболку. Зараз із грубими чоботами, навесні - із кросівками.

Викрійка вдала, мій 38-й розмір сів гарно без підгонок. Шила практично без змін, довжина як в журналі (мій зріст 170 см). Завдяки еластану в тканині обійшлася без застібки-блискавки. Не робила кишені у бокових швах. Сукня без підкладки, оскільки планую носити її і влітку. Пройми і грловина оброблені обшивками. Витрата тканини - 1,80 м (в журналі на будь-який розмір витрата вказана 2,50 м).

Результатом дуже задоволена. Мені сподобався пишний крій спідниці - завдяки йому талія гарно підкреслена.

Для декоративного вистрочування швів використала звичайні нитки, складені вдвоє (зверху від двох котушок, на шпульку намотка в дві нитки). Зробила трохи сильнішим натяг верхньої нитки і строчка вийшла цілком пристойна.

Шила з перервами, коли давали світло. Вдячна ЗСУ та енергетикам за те, що завдяки їхньому героїзму і стійкості ми також тримаємося, працюємо, дбаємо про наших близьких, можемо займатися улюбленим хобі.

Зловила себе на думці, що хочеться шити багато суконь і спідниць. Психологи спостерігали, що жінки часто шили брюки напередодні війни. Як ви гадаєте, мрії про нові сукні - це ж до перемоги? Розкажіть про ваші швацькі плани - щось хочеться пошити нове, так щоб аж засинаючи думати про те, яку викрійку взяти, яку тканину вибрати? Плануєте новий гардероб на весну? Бо, окрім суконь, я ще й про нову парку думаю)

Інші вироби користувача
+ коментувати

23 Коментарі

Дуже гарна форма сарафану, Олена, завдяки формотримаючий тканині. Ідеальна посадка) Я такоже вікористовую 2 нітки.  Мріяти про нові проекти, переглядати тканини у шафі - це мозок щукає позитивні емоції, в мене така ж історія)

Дякую, Марино! Так, я весь минулий рік тільки подумки шила та приміряла обновки, але натхнення не було, хотілося просто відбути кожен новий день, як сторінку перегорнути - пережили його і добре. А тут наршеті крига скресла - я сіла за машинку, хоча і через силу. Та бажання мати реальну нову сукню переважило)

Олена,дуже класний сарафан, такий універсальний! І вам так гарно у ньому, сподобався весь образ) Шити сукні я найбільше полюбляю,в мене їх багато)) В планах ще багато хочеться всього пошити,пальто демісезонне,яке я ніяк не зберуся покроїти а планувала його ще в осені))

Дякую, Світлано! Люблю універсальні, але виразні речі. Ця сукня, здається, саме така вийшла. Бажаю вам вдалої реалізації всіх швейних планів!

Оленко, у Вас вийшов дуже гарний сарафан. Ви така тендітна, ніжна, незважаючи навіть на важкі чоботи і стриманість;))) 
Що ж до шиття та планів, то мені допомагало витримати перші місяці війни саме шиття. Пам’ятаю неймовірний біль у м’язах від  зібраності і напруги 24 лютого… Чітко розуміла, що нікуди не поїду, залишусь у Дніпрі і буду працювати…
Так сталось, що  ніде було ховатись від можливих обстрілів, а сидіти у передпокої більше не було сил, тож дістала машинку та під постійну стрічку новин, вий сирен та бахкання почала шити. Дурість, напевно, проте це допомагало залишатись із холодною головою. Коли на тебе дивляться твої близькі, друзі, колеги, ти розумієш, що не маєш права здаватись. Всяко бувало, всього не розповісти, проте цей час навчив жити тут і зараз, робити все від тебе залежне, не боятися плакати, злитися, всміхатися, мріяти – ЖИТИ! Вірити в людей, вірити в ЗСУ і в кожного захисника на передовій та в тилу, лікарів, МЧС та всіх нас. Тож шию сукні, шию костюми, мрію та роблю все від мене залежне для Перемоги!

Марино, дякую за комплімент і за розповідь! Я часто думала, як, де, з ким зараз наші дівчата з фотофоруму? Мене вже два роки якось тримає докупи і відволікає робота - і коли втратила чоловіка, і зараз, під час війни. А шити було дуже складно, оскільки взагалі не було мотивації ні на що. З початком війни у мене не було вибору чи залишатися в Херсоні. Ми знали, що його захоплять з Криму. Так і сталося. Тому я була готова і в перший же день виїхала з Херсона у більш безпечне місце в Україні. Хоча ця безпечність у нас усіх дуже умовна, звичайно. Але кожну повітряну тривогу я справно відсиджую у ванній кімнаті) Ставлю ноут на пральну машину і продовжую працювати.

Дякую, Олено, за показ! Чудова посадка! І зміна тканини пішла цій сукні на користь! Я теж  вірю в нашу ПЕРЕМОГУ, але шити майже не можу :(, в'яжу та вишиваю, а шиття- 1-2 шви на місяць, ось так. За вас рада! У нас все складеться ЯКНАЙКРАЩЕ!

Дякую, Лано! Всьому свій час - колись і ви повернетеся до шиття. Кожна з нас тримає свій ресурс по-своєму. Віримо і чекаємо на перемогу, боляче тільки за її страшну ціну.

 Дуже рада вашому поверненню на форум, Олено! Ваші роботи завжди продумані і бездоганно виконані. Ця сукня не виняток! І те, що вона пошита з такої, здавалося б, цупкої тканин, додає їй неймовірної жіночності і грайливості. 
 У мене планів багато. І тканини є. Але шию зараз лише за необхідністю. Більше в'яжу. Виявляється, у в'язальному світі скільки нового! Всього, звичайно, не охопиш, але я в процесі навчання, і мені це подобається. Можливо якось наважуся показати свої експерименти. Та і пошитих речей достатньо, деякі вже рік лежать без потреби, треба лише дочекатися натхнення і зробити фото.

Лоро, дякую за коментар! Це добре, що швацько-в'язальний процес не перервався і плани є.

Олено, чудовий сарафанчик. Гарно виглядає.  Через війну я  взагалі не можу шити. У жовтні на фронті загинув  брат. Не знаю, де знайти натхнення до улюбленого заняття.

 

Дякую, Наталіє.
Прийміть найщиріші співчуття. Так страшно і непоправно втрачати рідних людей. Жодні слова не можуть втішити. Вічна пам'ять та слава герою.

Дякую вам, Олено

Олено, ваша сукня просто клас! З грубим взуттям виглядає дуже стильно. У святковому варіанті в журналі вона мені сподобалася чисто теоретично, бо не вписується у мій стиль життя. А ось такий варіант, як ваш, як раз можна з рюкзаком і зручним взуттям. Мрії про сукні - точно до скорої перемоги. Згадайте Нью лук від Діор). Минулого року наприкінці літа пошила одну сукню. Можна сказати через силу. Бо сконцентруватися було страшенно важко. Зараз вирішила слідувати пораді чудової жінки, з якою нещодавно познайомилася і у якої син воює: Головне зберігати ресурсність. А шиття мені завжди в цьому допомогало. Тож планів швейних багато, навіть завела блокнот для них.

Ларисо, дякую!
Дуже слушні поради. Насправді, це у мене за війну друга сукня. Перша спроба була влітку, коли знадобилася хоч якась сукня на спеку, оскільки я виїхала з дому 24 лютого в джинсах і демісезонному одязі, прихопивши ще тільки білу футболку.
Так от сукню пошила, але так і не носила - вона шилася через силу, модель підібрала якусь невдалу для мене, тканину взагалі купила якогось дивного забарвлення. Дивлюся на цей "витвір" і дивуюся - що це було?) Тому і не рахую її) Бо то не шиття було, а якесь непорозуміння.

Мабуть так у всiх було...нiчого не могла злiпити до купи...i досвiд не допомогав))….

Але ми ,украiiнськi жiнки ,не можемо дозволити собi розкваситись)

Все буде добре!!!!

Так, треба триматися.

Класний образ, теж гадаю, що і з футболкою буде виглядати не менш стильно.Виглядаєте дуже тендітною!Перечитала  всі коменти, дівчата, тримаймося, МИ ПЕРЕМОЖЕМО!

Дякую, Марино.
Вірю в нашу перемогу!

Дякую за iдею джинса! Дуже гарно i стильно виглядаэ! I дуже Вам личить!

Дякую, Ларисо! Сама задоволена результатом)

Яка краса)) Вам дуже личить! Надихнули на пошив цієї моделі. За цей рік теж стала більше шити сукні і спідниці, хоча до війни було все навпаки) Швейного Вам натхнення! Вистоїмо і обов'язково вигуляємо обновки)

Дякую, Яно!

Хіт продажу

№ викрійки 129
69.9грн