Сукня зі шлейфом

20.11.2013

Мені подобаються сукні з незвичайними деталями. То з «конвертиком», то «пальто задом наперед». Ну як тут можна було пройти мимо сукні зі шлейфом 11/2013-129? Тим більш, що моделі зі шлейфом другої половини 18-го сторіччя розбурхували уяву. А тут як подарунок – викрійка в листопадовій «Бурді». Вирішила шити по ній теплу сукню на кожен день довжиною 65 см від талії.

Знадобилося 2 м темно-синьої напівшерсті (висота спинки плюс висота деталей шлейфу) і 70 см картатої тканини (рукави і кокетки, що викроїла за косою).

Клітинка попалася дуже складна для стикування малюнку, несиметрична. Але я постаралася максимально її підігнати. Підкладку не робила, не люблю її в сукнях.

 Зміни у викройці:

В цілому мій 38-й розмір сів відмінно. Мені подобається цей напівприлеглий силует. Рукав легко увійшов у пройму. Але шлейф своєю вагою дуже тягнув сукню назад. Довелося наново кроїти кокетки, планки і бейки горловини. Тепер шлейф не тягне, хоча все одно його вага трохи відчувається. Також між планками на спинці зробила застібку на чотири гачки з петлями.

ВАЖЛИВО!

Шлейф – це окремий елемент з двох деталей, що зшиті і вивернуті на лице, а не глибокі складки на спинці сукні, як це може здатися по фото в журналі.

По журналу «блискавка» вшита в середній шов спинки, а шлейф від лівого кутка до середини пришитий вручну, а справа пристібається на кнопки. Я перенесла «блискавку» в лівий боковий шов, а шлейф «наглухо» зашила в шов між кокеткою і нижньою деталлю спинки.