Сукня-вишиванка

30.09.2012

Ця сукня в мене є завдяки подрузі Юлі. Вона надіслала мені прекрасну бордову тканину. За складом – це суміш натуральних шовку з вовною. Вона тонка, але форму тримає. Завдяки такому складу і щільності нову сукню з такої тканини можна носити цілий рік. Якось відразу вирішила, що це буде сукня-футляр. Коли замислилася над фасоном, як раз вийшов новий серпневий номер Burda, і вибір впав на модель 8/2012-120.

В журналі плечові кокетки викроєні з тканини з пайєтками. Це наштовхнуло на думку, що і в моїй сукні їх потрібно якось декорувати. І тут прийшла ідея з вишивкою. Я подумала, що використаю елементи національної вишивки хрестиком. Давно хотіла зробити собі вишиванку, але все відкладала цей трудомісткий і відповідальний проект. А тут все склалося. Мені здалося, що класична сукня-футляр декорована національною вишивкою буде навіть оригінальніша за традиційну вишиванку. Переворушивши інтернет, знайшла підходящий за розміром мотив з маками і волошками.

Відразу вирішила не робити підкладку. Тільки деталі плечових кокеток викроїла додатково з підкладкової тканини (основної не вистачило), горловину і відкриті ділянки пройм обробила обшивкою, що продубльована флізеліном.

Спочатку вишивала хрестиком по звичайній канві (яку потім висмикувала) окремі викроєні деталі, а тільки потім шила всю сукню. Викрійки плечових кокеток спинки і переду відразу склеїла по плечовому зрізу, щоб не псувати вишиті ділянки на плечах швом.

Спочатку вишитий пояс був окремою одиницею (це видно на фото). Але мені зовсім не сподобалося, як він стискає і морщить сукню на талії,  доводилося увесь час там обсмикувати і розправляти. А ось як сукня сидить без пояса мені подобалося набагато більше. Поміркувавши і прикинувши різні варіанти, я в підсумку просто зробила вшиту вставку, що імітує пояс, тільки спереду, на спинці все має вигляд як в оригіналі.

В цілому враження від викрійки змішані: верх підійшов мені на «відмінно», а низ – на ледь-ледь «добре». Все ж таки мені не дуже сподобалися ці відрізні боки на деталях спідниці, мені більше виточки до вподоби.

Фотосесія проходила в найбільшій пустелі Європи. Це Олешківські піски, що знаходяться прямо під Херсоном. Всі фото зроблені в радіусі близько 100 метрів (тут поряд і голий пісок, і «оази» з соснами і комишем).

КОРИГУВАННЯ ВИКРІЙКИ:

Сукню багато довелося підганяти по фігурі. Викрійка дається на зріст 176 см, мій зріст – 170 см. Зазвичай я беру 76-й розмір, що відповідає за обхватами моєму 38-му, і все підходить. З цією сукнею так не вийшло. Відразу було видно, що через те, що талія «з’їхала» донизу, рельєфи відрізних бочків пузиряться явно не на місці. Довелося прибрати по 1 см біля верхнього зрізу спідниці і нижнього зрізу пілочки і спинки. Талія стала на місце, але в боках все одно стирчало зайве, і в проймах теж. У підсумку прибрала в бокових швах по 1 см починаючи від пройм, в талії – до 1,5 см (ОТ у мене 36-го розміру) и до лінії стегон звела зменшення нанівець.

Мій блог